Володимир Нікітін - боксер з Росії в найлегшійвазі (прізвисько «BARON»). Член російської збірної з 2009 року, 3-е місце на олімпіаді 2016 Ріо-де-Жанейро, 2-е місце на чемпіонаті світу (Алма-Ата 2013) і 3-е в європейській першості (Мінськ 2013). У 2012-му, 2014-му і 2015-му роках ставав чемпіоном Росії з боксу в найлегшій вазі (56 кілограмів). Зростання спортсмена становить 169 сантиметрів.
Народився 25 березня в 1990-му році в селищіміського типу Верхня Максаковка (Республіка Комі, Росія). Через деякий час разом родиною перебрався на постійне місце проживання в місто Старий Оскол (Білгородська область). Виховувався в звичайній родині - батько працював ковалем на заводі, а мати бухгалтером. Одного разу батько йому подарував дитячий боксерський набір - грушу і рукавички. Тоді Володимиру було всього п'ять років, проте він швидко закохався в це заняття - боксувати по груші.
Незабаром хлопчик почав цікавитися кар'єроюзнаменитих боксерів. У його кімнаті були плакати Майка Тайсона, Ленокса Льюїса, Евандера Холіфілда і багатьох інших. Крім боксу хлопець також любив футбол і теніс. У певний момент перед ним став вибір, яким спортом почати займатися. Однак, незважаючи на певні задатки в футболі і тенісі, Нікітін був відданий боксу і мріяв потрапити на Олімпійські ігри в якості учасника. Втім, він домігся всього, чого хотів. Коли хлопчикові виповнилося 9 років, його відвели в місцеву спортивну секцію, де він почав займатися боксом.
З перших днів тренування почав демонструватинепогані навички. Юний Володимир Нікітін все схоплював на льоту, за що був пріоритет у тренерів. Хлопець не пропускав жодного заняття і з кожним днем все відточував свою майстерність. Він володів блискавичною швидкістю і викидав швидкі нищівних ударів. Під час спарингів Нікітіну підбирали найсерйозніших опонентів, незважаючи на те, з якої вони ваговій категорії. Незабаром його перевели до Комплексної дитячо-юнацьку школу № 1 (м Сиктивкар), де він тренувався з М. А. Мартиновим (майстром спорту СРСР з боксу, заслуженим тренером СРСР).
Перший серйозний успіх був досягнутий в 2004 році, коли спортсмен завоював золото на чемпіонаті Росії серед юнаків.
У 2009-му, 2010-му і 2011-му ставав бронзовимпризером на дорослому чемпіонаті Росії з боксу до 56 кілограм. У 2012-му році вперше завоював золоту медаль на чемпіонаті Росії. В цьому ж році Володимир Нікітін брав участь на молодіжному чемпіонаті Європи з боксу в Калінінграді, в якому зайняв перше місце.
Найуспішніший сезон в кар'єрі Микита виявився в2013-му році, коли його удостоїли права відстоювати честь країни на європейському чемпіонаті в Білорусі (Мінськ), а через деякий час і на чемпіонаті світу в Казахстані (Алма-Ата). У цих турнірах він завоював бронзову та срібну медаль відповідно. На чемпіонаті Європи Нікітін дійшов до півфіналу, де поступився за очками ірландцеві Джону Джо невинних, а в світовій серії дійшов до фіналу і програв азербайджанцю Джавід Челебієва. У 2014-му році знову став переможцем чемпіонату Росії з боксу в найлегшій ваговій категорії.
З 2012 року Володимир став регулярним учасником вматчах WSB ( «world series of box» - світова серія боксу). Тут він в сезоні 2013/14 зумів дійти до стадії плей-офф, де в стадії ¼ фіналу здолав українського боксера Миколи Буценко. У півфіналі Нікітін з легкістю розправився з кубинцем Норланом Ерой. Однак, незважаючи на яскраві перемоги Володимира, в загальному заліку збірна Росії з боксу поступилася кубинської збірної і ті пройшли далі. У регулярному сезоні 2015/16 Володимир Нікітін виходив боксувати шість разів з сем наданих для російської команди, в яких зумів перемогти. Завдяки такій статистиці його визнали найкращим боксером в найлегшій вазі, за рахунок чого спортсмен отримав право на участь в Олімпіади 2016 в Ріо-де-Жанейро.
Дебютний виступ на олімпіаді було успішним. Русский боксер справлявся зі своїми суперниками, як на тренуванні. Швидкими темпами він зумів дійти до півфіналу, де на нього чекав американець Шакур Стівенсон. Однак Володимир не зміг вийти на бій через травму, яку він отримав в чвертьфіналі. Таким чином, він автоматично отримав бронзову медаль.
За блискучий виступ на олімпіаді отримав звання «Заслуженого майстра спорту Росії».
