Ні для кого не секрет, що гроші, по суті, є в процесі обігу товарів засобом реалізації їх вартості. Значить, відправною і в той же час ключовою в системі грошових відносин служить функція міри вартості. У чому ж вона полягає? Які її основні особливості? Чи актуальна дана тема сьогодні?
Міра вартості - це найважливіша функція грошей, що дозволяє якіснозмінити і грамотно висловити вартість об'єкта в грошовому еквіваленті. Так, конкретної речі присвоюється форма ціни. Вплив даної функції ніяк не залежить від урядових органів будь-якої країни. Масштаб ціни служить виразом вартості об'єкта і носить виключно юридичний характер.
Функція грошей як міри вартості має вельми цікаву особливість, якаполягає в її здатності правильно виміряти витрати трудових ресурсів, здійснити рекомбінацію деякої частки національного доходу (наприклад, в разі невідповідності цін вартості), а також грамотно оцінити товари через систему ціноутворення.
Як і будь-яка інша функція грошей, міра вартостінаділена специфічними і неспецифічними особливостями. По-перше, цю функцію в силах виконувати лише повноцінні гроші, а формою розпізнання грошей як міри вартості служить ціна. Таким чином, в разі врівноваження товарів і певної суми грошей можна змінити вартість кількісним чином. По-друге, міра вартості - це функція, що дозволяє в повній мірі здійснюватипланування та облік, проводити операції розподільного характеру над суспільним продуктом, а також розраховувати аспекти собівартості виробництва. Завдяки їй сьогодні нескладно якісно зберегти зв'язки різних суб'єктів економіки (наприклад, підприємств і співробітників, підприємств і посередників або ж двох підприємств аналогічної спрямованості в плані виробництва і реалізації продукції).
Покладаючись на інформацію, представлену впопередніх розділах, можна дати розгорнуте і найбільш точне визначення оскільки він розглядався поняттю. Так, міра вартості представляє собою економічну функцію грошей, діяльність якої ніяк не пов'язана з державною. Масштаб цін наділений правовим характером і виражає не що інше, як ціну товару. Для грамотного визначення вартості основних засобів міру вартості необхідне одночасне здійснення наступних умов:
Міра вартості - це категорія, в процесі вивчення якої основнийупор направлений на золото. Адже ключова функція металу - в повній мірі забезпечити грошове визначення ціни товарів, зробити їх порівнянними між собою як в якісному, так і в кількісному відношенні. З плином часу суспільство вважало за краще відмовитися від золота, тим самим передавши розглянуту в статті функцію зручнішому еквіваленту, грошей. Завдяки цьому сформувалася проста у використанні система поводження.
Важливо відзначити, що сьогодні абсолютно кожнакраїна має індивідуально встановлену міру вартості (даний аспект носить назву масштабування цін і розглядається нижче). Наприклад, в США мірою вартості служить національна валюта (долар США), в Мексиці - песо, в Японії - ієна, в Росії - рубль і так далі.
Як з'ясувалося, за допомогою національних грошових одиниць сьогодні існує можливість виміряти вартість всіх об'єктів (див. Вище: міра вартості - це...). Саме таким чином проявляється найважливіша здатність грошей - виступати як міра вартості і як посередник в процесі її визначення. Колись про паперові гроші ще ніхто не знав - їх заміною служив звичайний товар. Так було забезпечено поява еквівалентної ціни у грошових одиниць товару (звичайно ж, з урахуванням певних законів вартості) одноразовим чином. Крім того, як у об'єктів угоди (конкретних речей), так і у грошей була спільна основа для порівняння, в якості якої виступав працю (слід зазначити, що дане поняття носить абстрактний характер). Значить, через функцію міри вартості товар можна відносити до грошей так само, як до загального еквіваленту. Для вирішення даного питання важливо грамотно визначити масштаб цін.
Масштаб цін - це не що інше, як об'єктвизначення вартості товару в грошах. Дане поняття полягає в строгому фіксуванні вагового відносини золота (як грошового металу) до внутрішньої валюті (іменованої національною грошовою одиницею) в конкретній країні. У той час, коли активно практикувалося товарне виробництво, грошові знаки могли обмінюватися на різних ринках (як всередині певного держави, так і на міжнародній арені). Природно, що в процесі переходу до валюти невещевой природи дана функція нівелювалася: кредитні кошти можуть виконувати виключно представницьку функцію, тобто служити засобом рахунку.
Необхідно відмітити, що міра вартості товару - це компонент найважливішою системи, частиною якоївважається і інфляція (вона грає визначальну роль в процесі здешевлення грошей). Яскравим прикладом цього явища можуть служити ціни на проїзд в громадському транспорті. Припустимо, у вас є 100 рублів. По суті, в номінальному плані нічого не змінюється, але при реальному розгляді ситуації з'ясовується, що в минулому році за ці гроші можна було купити 10 талонів на проїзд, а в поточному - лише 8 або 7.
Історія нагадує про те, що в 90-х роках натериторії Росії мала місце гіперінфляція. Тоді гроші підлягали знецінення з шаленою швидкістю. Навіть студенти в той час намагалися якомога швидше витратити власну стипендію, адже протягом місячного періоду дана сума запросто могла втратити значну свою частину. Але вже після 1998 року в країні щорічно можна спостерігати інфляцію, яка дорівнює приблизно 20%, а криза 2008-2009 року дав поштовх для стабілізації інфляції на рівні 7-8 відсотків.
Коли в Росії мала місце соціалістична система і ринкові механізми ніяк не функціонували, інфляції не було апріорі. Однак існував дефіцит, який і мав на увазі приховану інфляцію.
Необхідно доповнити, що в економіці існуєі таке поняття, як дефляція, але в Росії її ніколи не спостерігалося. Єдине, вона може бути доречна в серпні-вересні, адже саме тоді падають ціни на овочі. Інфляційний пік припадає на січень. Саме в цей часовий період монополії природної природи значно підвищують тарифи, що призводить до зростання цін і в інших галузях. Цікавим фактом є істотне надання впливу на інфляційний процес рівня економічного зростання. Так, якщо він досить високий, то і інфляція досягає відповідних показників.
