Рентабельністю називають відноснийпоказник, що характеризує економічну активність. Цей показник в комплексі відображає ефективність використання ресурсів праці, грошових коштів, матеріальних активів і природних багатств. Розраховується рентабельність як відношення отриманого за період прибутку до формує її активів. Рентабельність продажів - головна складова будь-який бізнес-моделі. Формули для розрахунку рентабельності можна побачити в будь-якому навчальному посібнику з фінансового менеджменту. Однак, далеко не кожен починаючий підприємець розраховує, як визначити рентабельність продажів. В результаті нерідко виявляється, що капітал вкладено не в прибутковий бізнес і очікувані доходи не отримані. Саме тому будувати бізнес-плани і втілювати будь-яку стратегію підприємства без розрахунку коефіцієнта рентабельності практично неможливо.
До основних показників рентабельності відносять:
- рентабельність продукції;
- рентабельність продажів;
- рентабельність наявних активів;
- рентабельність основних засобів підприємства;
- коефіцієнт базового показника прибутковості активів організації;
- рентабельність власного наявного капіталу підприємства;
- рентабельність інвестованого капіталу;
- рентабельність сумарного активу;
- рентабельність чистих власних активів;
- рентабельність націнки;
- рентабельність використаного і застосованого капіталу;
- рентабельність активів бізнесу.
Таким чином, рентабельність продажів - цекоефіцієнт, який характеризує частку прибутку організації в одному отриманому рублі. Часто показник рентабельності розраховують як відношення фактично одержаного за період чистого прибутку за конкретний період часу до обсягу продажів, вираженого в грошовому вираженні. Таким чином, рентабельність продажів визначається як відношення Чистого прибутку підприємства за конкретний період до виручки за той же період (рентабельність = чистий прибуток / виручка).
Крім наведеної формули розрахунку є й іншіваріанти розрахунку, але все одно для їх розрахунку використовують виключно дані про прибуток. Наприклад, замість коефіцієнта чистого прибутку часто можуть використовуватися валова маржа, прибуток до оподаткування в звітному періоді, прибуток до оподаткування та відсотків, операційний прибуток і інші. Вибір конкретного варіанту залежить тільки від мети аналізу та певних умов роботи фірми.
Рентабельність продажів вважається індикаторомполітики ціноутворення на підприємстві та його здатності вести контроль витрат. Відмінності в стратегіях і різних продуктових лінійках визначають велика різноманітність показників коефіцієнта рентабельності в різних компаніях. Порівняння кількісних показників рентабельності двох або більше підприємств, що функціонують на одному ринку, може показати, яке з підприємств робить акцент на націнці, а яке на звороті. Дуже показово порівняння двох різних показників - за валовим прибутком і чистої. Якщо норма отриманого чистого прибутку менше валової, то з цього можна зробити висновок про те, що прибуток в основному формується головним чином за рахунок основної або головною діяльності підприємства.
З усього вищесказаного можна зробити висновок, щоце поняття - основний показник для нормального функціонування будь-якого підприємства. Він відображає прибутковість і прибутковість, рівень віддачі від використання основних засобів, тому вимагає ретельного розрахунку. Жоден підприємець не повинен нехтувати цим найважливішим показником економічної активності свого підприємства, як і, втім, всіх інших показників.
